- манячити
- -я́чу́, -я́чи́ш і манячі́ти, -і́ю, -і́єш, недок., розм., рідко.Те саме, що маячити I; майоріти (у 1 знач.). ||Нерухомо стояти; стовбичити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
манячити
Смотреть что такое "манячити" в других словарях:
манячити — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
стовбичити — (стояти, бути на ногах; бути присутнім, перебувати де н. недоречно, небажано, без діла тощо), стирчати, стовбеніти, стри[е]міти, манячити; топтатися, товктися, тупцювати, тупцяти (переступаючи з ноги на ногу, з місця на місце) … Словник синонімів української мови
